НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ,НІЩО НЕ
ЗАБУТО!!!
(фоном пісня М.Мозгового
«Солдат»)
Вед.
22 червня 1941
року…
Цей день і рік
вічно будуть жити в пам’яті людей України.Дорогою ціною заплатив
український народ за участь у найстрашнішій війні. На світанку впали фашистські
бомби на наші мирні житла, на безмежні пшеничні поля.Радіо принесло страшну
звістку.Чорні крила війни закрили сонце.
Кров’ю і пожежами котилася вона по нашій рідній землі.
Сорок
перший…Найтяжчий…Гіркі шляхи відступу.Згарища на місці сіл, чорні руїни там, де
зовсім недавно вирувало щасливе життя.
1-й учень
На них напали
серед ночі
І почали палить,
вбивать,
Топтати наші
ниви,
Вогнем і кров’ю поливать
Наш рідний край.
Вед.
Сорок перший…Рік
небаченої людської мужності.Безприкладна повість людської стійкості. До
останнього патрона. До останнього подиху…
2-й учень
А країна наскрізь
прострелена,
На мільйони у
ворога приціл:
Долітають кулі,
як їм звелено,
До найдальших,
найглухіших сіл.
(фоном пісня «Журавли»)
Вед.
Не щезне з пам’яті людської великий подвиг і велика трагедія
нашого народу-його битва, його перемога над фашистами.
Можна по різному ставитись
до Великої Вітчизняної Війни, по різному її називати, але хіба можна забути
тих, хто поліг у боях, хто віддав життя для щастя інших.
3-й учень
Ніхто не забутий,
на поліл ніхто не згорів.
Солдатські
портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять людей і живуть матері,
Допоки й сини, що
спіткнулись об кулі живуть.
Вони не
повернулися з війни,
Мені привиділось
немов солдати,
Які не
повернулися з боїв,
Неполягли, а
залишились жити,
Перетворившись в
білих журавлів.
4-й учень
Стоять,
замислившись тополі,
Бійців нагадують
мені-
Отих, полеглих в
травах в полі,
В кривавих січах
на війні.
5-й учень
Не тільки зграйно
журавлями
В небесній синяві
летять-
Вони в гаях,
поміж полями,
В степах тополями
стоять.
Торкнутись
силяться зеніту,
Немов з легенди,
мов живі,
Вони , здається
всього світу,
Усього людства
вартові.
(фоном пісня «Ты же выжил солдат»)
Вед.
Що таке війна-ми,
на щастя, знаємо лише з газет, книг, кінофільмів! В другу світову війну, розв
язану німецькими фашистами, було втягнуто 72 держави.
Страшні сліди залишила
війна. Тільки на тереторії України в руїни і згарища було перетворено 714 міст
і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! 1418 днів і
ночей йшли радянські воїни вогненними дорогами війни. Кожень день, як рік,
кожен рік, як століття.
1943
рік-переломний у Великій Вітчизняній війні. У 1943 році почалося визволення
міст України: Харкова, Донецька, Маріуполя, Ніжина, Чернігова. В ніч з 5 на 6
листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту визволили столицю
України-місто Київ.
6-й учень
Я стільки чув
похвальних слів про Київ,
Такі захоплені чув голоси.
І це-не чемності
самої вияв,
А лиш визнання
справжньої краси.
7-й учень
Благословенна
будь земля Дніпрова
Овіяна легендами
стольть.
Понад тобою зірка
вечерова,
Як щастя знак, у
небесах стоїть.
Вед.
Більше, як
піввіку тому стих гарматний гуркіт на нашій землі.Наші воїни у цій страшній
війні здобули перемогу 9 травня 1945
року . Все витримали і перемогли.!Перемогли тому, що відстоювали свою
Батьківщину, відстоювали право на щастя, на життя.
Вічна слава
героям,що ціною власного життя відстояли свободу і незалежність нашої
Батьківщини.
Пам ятайте! Через
віки, через роки-пам ятайте про тих, хто вже не прийде. Пам ятайте!
Схилімо голови
перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя в ім’я врятування
Вітчизни, увійшовши в безсмерття. Вшануємо їх хвилиною мовчання.
(вмикається метроном)
8-й учень
Когось не
діждались,хто рідний і милий.
У пам ять
обпалену біль заповза.
Воєнні могили,високі могили,
Завжди біля
вас материнська сльоза.
9-й учень
Ота сльоза ніколи
не зітнеться,
Що в правді
нашій і чужій вині…
Лишила
Батьківщина біля серця
Своїх
синів,загиблих на війні.
Сльоза зорі
стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти
людські і сни.
Сьогодні треба
поклонитись низько
Усім,усім,хто не
прийшов з війни.
10-й учень
Матуся старенька
засмучена йде
До сина, що став
у граніті,
Це мужністю сина
розвиднівся день
І стало світліше
на світі.
(вмикається пісня «Перемога,
свята, перемога»)
Вед.
Могили! Могили!
Скільки їх безіменних по білому світу розкидано.
І в нашому місті
у міському парку також є меморіальний комплекс невідомому солдату. І горить там вічний вогонь…І горить вічний вогонь
людської пам яті. Він горитиь у наших серцях, передається
від покоління до покоління нашим нащадкам
11-й учень
Стоїть
солдатський обеліск.
На обеліску сонця
блиск.
Ти принеси сюди
як всі,
Осінні айстри у
росі.
Під обеліском
зупинись,
Солдатській славі
уклонись.
12-й учень
В тиші урочій до
Пам’яті йдем,
Що в серці
відлунює грізно.
В святому
мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється
мати-Вітчизна.
Нашу пам’ять обпалює вічний вогонь,
Де граніти і
зелені повінь…
До священного
чистого світла його
В день весни ми
приходим на сповідь.
Вед.
У кожній державі
є світлі дати, які становлять основу їхньої історії. Для нас такою було і вічно
буде 9 травня-День Перемоги у Великій Вітчизняній війні.Цього весняного
святкового дня наші серця
б’ ються в єдиному ритмі.І ми шлемо найщиріші
вітання солдатамВеликої Вітчизняної війни, всім. Хто 1418 тяжких днів і ночей
наближав довгоочікувану Перемогу!
|